Дмитро Аранчій – відомий український архітектор, дизайнер, вчений, засновник власного бюро Dmytro Aranchii Architects, один із адептів архітектурного напряму "обчислювальна архітектура", лауреат багатьох міжнародних архітектурних конкурсів, викладач КНУБА. А ще Дмитро досить прогресивний архітектор, який у своїй праці користується всілякими сучасними технологічними новинками, щасливий сім'янин і батько маленької Андромеди. Дмитро – яскравий представник покоління майбутнього, яке вже прийшло до нас.
Дмитре, скажи, чому ти обрав саме архітектуру – досить складну та неприбуткову в нашій країні професію?
Моя перша освіта здобута у київському політесі, але там мені особисто не вистачало творчості. Я був упевнений: щось корисне, значуще можна зробити саме в архітектурі, створюючи масштабний простір для людей. До того ж розумів, що в архітектурі України – стагнація і невідомо, в чому може бути розвиток. Я почав вивчати архітектурні школи та досить швидко з'ясував, що авангардом в архітектурі може стати саме обчислювальна архітектура. Технічна освіта стала мені у пригоді для моделювання алгоритмів створення простору й форми. Меккою освіти в обчислювальній архітектурі є саме AADRL – Лондонська школа архітектурної асоціації, до якої я вступив за конкурсним відбором, обравши напрям DRL (Design Research Lab). Після повернення в Україну по закінченні продовжив поєднувати сучасні технології та класичну архітектуру.
Не було бажання після такої авторитетної світової архітектурної школи залишитись у Лондоні?
Було бажання створювати нові та правильні речі на своїй землі, для своїх людей. Незважаючи на труднощі, я вважав, що підіймати архітектуру України для мене, архітектора, – благородна справа. Це значить творити та принести в Україну нові знання.
Вдається створювати нову архітектуру?
Щось вдається. По-перше, для мене важливий проєкт – NoMad, над яким я працював у Лондоні й з яким приїхав сюди та започаткував у КНУБА курс алгоритмічної архітектури. З інших вдалих моїх проєктів – це переосмислення Центру сучасного мистецтва М17, офіс продажу ЖК Poetica, проєкти вхідних груп, двору й тераси бізнес-центру "Європасаж", в тому числі з динамічною та інтерактивною інсталяціями, проєкти центрального та HR-офісів компанії "Фора", "Знаковий Гай" (зелений дах ЖК Signature). Також я займаюся розвитком проєктів UnitE (модульна архітектурна система для житла та роботи) та акустичного бренда Aranchii & Son, в якому ми розробляємо і дизайн, і технічну частину.
Київський політех дав тобі суто технічну професію, архітектурна освіта – це творчість. Що домінує в твоїй діяльності – технологічність та інноваційність чи творчість?
Вони взаємодоповнюють одна одну й перебувають у жвавому симбіозі, оскільки архітектура поєднує творчі й технічні частини. Я би додав ще й бізнесову складову. Є наука, є творчість, і є бізнес, який рухає все вперед. Для мене цікаві всі три складові. До речі, зазвичай я читаю водночас мінімум три книжки на ці теми. Моя діяльність поєднує ці три сторони, але сам собою бізнес менш цікавий для мене. Стосовно побуту, то чарівна мантра виглядає так: технології вивільняють час для справжніх цінностей – сім'ї, прогулянок, захоплення красою природи тощо.
Наскільки сьогодні робот може замінити людську працю саме в побуті?
В побуті робот має замінити людину мало не повністю. Вважаю, що найкращі винаходи людства для побуту – це пральна та посудомийна машини й робот-пилосос. Людство в майбутньому чекають роботи, які зможуть виконувати повний комплекс прибирання.
Алгоритми роботи робота пишуться людьми. Наскільки, на твою думку, важливий грамотний алгоритм для робота-пилососа?
Це ключовий момент, оскільки без грамотно прописаного алгоритму робот-пилосос буде непотрібною машиною, що хаотично рухається. До речі, серед дешевих виробників таких моделей досить багато. Зараз, після знайомства з топовим iRobot Roomba i7, я зрозумів, що справжній робот має бути саме таким. Алгоритм цього робота дозволяє йому не проходити двічі одним шляхом, ефективно запам'ятовувати свій напрям. Він будує модель приміщень, малює її й сам пропонує поділити простір на функціональні зони (вітальню, спальню, передпокій тощо) і залишає користувачеві можливість редагування. Тобто ви можете пересунути поділи між кімнатами або, якщо це опенспейс, самостійно намалювати межу – де саме кухня або вітальня.
Корисна функція – детектор бруду. Ще у цього робота закладено великий потенціал самонавчання. В майбутньому саме функція самонавчання підвищуватиме ефективність багатьох роботів. Важливий параметр й інтерфейс, в iRobot Roomba i7 він простий, досить інтуїтивний, упоратись з ним зможе будь-який користувач.
Як дизайнера мене приємно вразив дизайн робота – тактильний, якісний із цікавим патерном-візерунком ледь помітних променів, які бачиш, коли приглядаєшся.
"ЛЮДСТВО В МАЙБУТНЬОМУ ЧЕКАЮТЬ РОБОТИ, ЯКІ ЗМОЖУТЬ ВИКОНУВАТИ ПОВНИЙ КОМПЛЕКС ПРИБИРАННЯ"
Наскільки ти як батько маленької дитини міг би рекомендувати iRobot молодим, заклопотаним і прогресивним батькам?
У батьків багато клопотів, і якщо питання сухого прибирання вирішено, можливо вивільнити час для себе, дитини й одне для одного. Безумовно, для молодих батьків, людей, які цінують свій час та чистоту в домі, робот-пилосос – незамінний помічник. Коли мала весь час повзає по підлозі, ми з дружиною можемо не хвилюватися: нічого зайвого вона до рота не потягне, бо все вже прибрано iRobot. Впевнений, що мене зрозуміють всі батьки.